- каліцтво
- —————————————————————————————калі́цтвоіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
каліцтво — а, с. 1) Пошкодження здоров я внаслідок нещасного випадку або протиправних дій, що призводить до втрати працездатності; покалічення. 2) Тяжка вада розвитку, що спотворює зовнішній вигляд і часто не сумісна з життям … Український тлумачний словник
каліцтво — (тілесне пошкодження), покалічення, потворність … Словник синонімів української мови
порок — у, ч. 1) Негативна риса, вада кого , чого небудь, що заслуговує на загальний осуд. 2) заст. Аморальна поведінка, розпуста. 3) Фізична вада, каліцтво. •• Поро/к се/рця стале ураження клапанів серця, а також отворів, що закриваються цими клапанами; … Український тлумачний словник
потворність — ності, ж. 1) Якість за знач. потворний. 2) Фізична вада, каліцтво. || Відхилення від норми … Український тлумачний словник
працездатність — ності, ж. 1) Здатність людини працювати, бути активним учасником трудових процесів. 2) Здатність органа або цілого організму до активної діяльності в заданому режимі. •• Розумо/ва працезда/тність здатність сприймати і переробляти інформацію.… … Український тлумачний словник
уломність — Уломність: каліцтво, непридатність [46 2] … Толковый украинский словарь
покалічений — (який має каліцтво, фізичну ваду), понівечений, у[в]богий … Словник синонімів української мови
чорний — а, е. 1) Кольору сажі, вугілля, найтемніший; прот. білий. || В одязі такого кольору. || Який має шерсть, пір я такого кольору. || нар. поет. Уживається як постійний епітет до деяких назв. || у знач. ім. чо/рне, ного, с., розм. Одяг, плаття такого … Український тлумачний словник